Божественна Комедія Скорочено Аудіокнига

Божественна Комедія Скорочено Аудіокнига.rar
Закачек 3159
Средняя скорость 1120 Kb/s
Скачать

Божественна Комедія Скорочено Аудіокнига

Данте Алигьеры вот уже почти семь веков не может выйти из умов читателей, которые давным-давно открыли свое сердце к познанию истины, к познанию божественного. Его самым знаменитым произведение, вокруг которого разворачиваются споры до сих пор, стала книга под названием «Божественная комедия». Согласно древним поверьям, загробная жизни состоит из Ада, Чистилища и Рая. Данте отправляет своего главного героя испытать на себе все это и показать читателю тот мир, который по его мнению считается истинным. Писатель показывает в своей поэме устройство этих трех миров. Ад Данте поистине ужасен, состоит он из уровней, кругов. В первый круг попадают люди с малыми грехами, которые совершили незначительные преступления и подвергаются всевозможным пыткам. Последний круг предназначен для грешников, который совершили за свою жизнь очень много преступлений и заслуживают самую жесточайшую кару. Но самым ужасным местом автор посчитал Чистилище. Души там блуждают и не могут найти свое место. Это середина невыносимых мук и страданий.

Скачать аудиокнигу Божественная комедия бесплатно: Скачать

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Головний герой поеми поет Данте починає свою подорож із темного, страшного лісу. На його шляху з’являються перешкоди — алегорії людських вад: леопард, лев і вовчиця. Беатріче посилає йому на допомогу улюбленого поета Вергілія, автора поеми «Енеїда». Він буде поруч із Данте протягом мандрівки по Пеклу. Поет спочатку навіть злякався, але зібрав рештки рішучості, і вони вирушили до брами.

«Крізь мене йдуть до міста мук, найтяжчих,

Крізь мене йдуть до мучень і заков,

Крізь мене йдуть між поколінь пропащих.

Суд правий вів творця моїх будов:

Звели мене Могуття, що все родить,

Найвища мудрість і Першолюбов.

Лиш після мене світ став брами зводить.

Ніщо не вічне, я ж на всі віки.

Лишайте сподівання всі, хто входить».

Поети ввійшли й побачили душі людей, які за життя не робили ні добра, ні зла.

Хорон, який перевозить мертвяків, не хотів брати Данте, але Вергілій умовив його.

У першому колі (Лімб) знайшли притулок нехрещені та язичники, а серед них Гомер, Горацій, Овідій — їх доля тільки сумувати.

У другому колі були порушники шлюбної вірності. Мінос хвостом визначає місце грішника. Франческо да Ріміні розповіла історію свого кохання до Паоло. Серед тих грішників побачив Данте й Клеопатру і Єлену.

Вхід до третього кола закриває триголовий пес Цербер. Серед примар і бруду, під сильною зливою знаходяться ненажери. Демон Плутос загородив вхід до кола скупих і марнотратників. Мандрівники підійшли до вежі, оточеної водою. Човняр Флегій перевіз їх до пекельного міста Діт, хоча фурії загрожували поетам. Побачили там відкриті могили політичних противників.

  • Божественна комедія (повний текст) ▲ читається трохи більше, ніж за 3 вечори
  • Божественна комедія (переказ скорочено) ▲ читається за 6 хвилин
  • Божественна комедія (стислий переказ) ▲ читається за 6 хвилин
  • «Божественна комедія» (шкільні твори)
  • Чому дія починається вночі?(та інші запитання)
  • Біографія Данте Аліг’єрі

У шостому колі мучилися єретики, в іншому поясі — насильники, брехуни, безбожники.

Вхід до сьомого кола закривали три кентаври, які не давали душам вийти з киплячої кров’ю річки. Там були тирани й розбійники, в яких весь час влучали стрілами кентаври. В одному з поясів побачили самогубців, над якими знущаються навіть мертвяки. У восьме коло поетам допоміг пробратися хвостатий Геріон. У десяти ровах цього кола можна було зустріти спокусників, зведениць, підлесників, повій. Їх били батогом, тримали в «калі зловонному». Пророчиці були там німі, скрючені. Злодіїв там кусали змії, а іноді відбувалися страшні метаморфози: змій ставав людиною, а якийсь злодій — змієм. Люди, що підбурювали інших, каралися важким мечем.

Колодязь з’єднує восьме коло Пекла з дев’ятим, у якому страдали гіганти. На дні криниці вони побачили тих, що зрадили рідних, батьківщину, однодумців. На дні крижаного озера зустріли й Каїна, Ганелона, а також Брута, Юду й Касія, які були в пащах Люцифера. Поети протиснулись в щілину, через яку піднялись на поверхню й побачили зорі. Потім вийшли до підніжжя Чистилища.

Чистилище височіло серед океану. На вершині цієї гори — Земний Рай, де жили до гріхопадіння Адам і Єва.

Данте зі своїм мудрим учителем у передчистилищі зустріли ангела—стерничого. Побачили там душі вмерлих, не примирених із церквою. Серед них була душа короля Манфреда. Він просить, щоб Данте, коли повернеться на землю, розповів, що Манфред не в Пеклі.

Серед недбалих і загиблих не своєю смертю були й представники гібелінів, багато представників Італії. Далі вони потрапили в Долину земних володарів, побачили вічну боротьбу зі змієм. Данте заснув, а до нього з’явилася Лючія, щоб взяти «того, над ким панує сонна мрія». Раптом з’явився ангел, перед яким Данте впав на коліна. «Вісник праведної слави».

Сьома «глаголями» чоло списав

Мені вістрям меча він і: «Ці плями

Подбай в дорозі стерти!» — проказав.

Мандрівники потрапили до першого кола Чистилища, де були пихаті й відмолювали свої гріхи. Бачать на стінах зображення покарання за. пиху й гордість. Була серед них і Ніоба, яка, маючи сімох синів і сімох дочок, сміялася з Латони, що в тієї тільки двоє дітей. Боги повбивали всіх її дітей, а сама Ніоба закам’яніла з горя. Була там і ткаля Арахна, яка насмілилася змагатися з Мінервою і стала павуком.

У другому колі були заздрісні, яким подавали приклади великодушності, а також приклади покараних заздрощів. Особливо яскраві два приклади: Каїн, який убив із заздрощів брата Авеля, та Аглавра, яка заздрила своїй сестрі Ерсі.

У третьому колі гнівливі на прикладах лагідності очищалися. Вер-гілій викладає своєму учневі вчення про любов як джерело добра і зла, а саме: любов, що завдає зла іншим (пиха, заздрощі, гнів), недостатня любов до несправжніх благ (байдужість) і надмірна любов до несправжніх благ (користолюбство, обжерливість, любострастя).

У четвертому колі ледачі наслідували приклади рідкісної швидкості й жалюгідних лінощів. Символічний сон Данте про жінку — «недоріка, кульгава, косоока та без рук». Тут з’явився ангел, «змахнув пером по лобі й наді мною, «блаженні плачущії, з їх-бо сліз,— сказав,— зросте їм радість супокою»». Показав їм шлях у п’яте коло, де були скупі, які очищалися на прикладах бідності, щедрості та огидних скупощів. Раптом почули, що двигтить гора. Мандрівники почали молитись. Пізніше зрозуміли, що, коли якась душа закінчує строк свого перебування на горі Чистилища, то Бог забирає її на небо. Ця подія відмічається отим поштовхом і спільними співами тіней. У шостому колі обжерливі отримували приклади стриманості, а в сьомому любострасні очищалися на прикладах чистоти. Найчистішим образом є діва Марія, яка сказала ангелу: «Не знаю мужа», коли той повідомив, що вона скоро народить сина. Особливо карається содомство, а також Пасіфая, яка була по-тваринячому нестримана. Перед входом до Земного Раю Вергілій попрощався з Данте, порадивши йому прийняти «корону й митру на чоло як знаки влади».

Пройшовши через Божественний ліс, підійшов до двох потоків. Річка Лета знищує пам’ять про вчинені гріхи, а Євноя воскрешає в людині спомин про всі її добрі діла. Далі Данте спостерігав алегоричну процесію, або Тріумф церкви. Перед ним пройшли образи з Старого та Нового Заповіту. Потім з’явилась Беатріче, яка буде далі проводити Данте. Вона вразила поета так, як колись — вперше. Дорікнула його, що він «піддався суєті земній» — був невірний Беатріче і як жінці, і як вищій мудрості. Вона наказує поетові розповісти людям про побачене.

Данте омився в чистих водах ріки і вступив до Раю. Спочатку вони потрапили на Місяцеве небо. Звернув увагу на плями на Місяці, які народна фантазія передає як постать Каїна з оберемком хмизу на плечах. Там перебували духи, що зламали обітницю. Зокрема чорниці, яких насильно було видано заміж. Беатріче вгадує думки Данте і пояснює поетові незрозуміле, сумнівне. Пояснює, що новий обіт має бути суворішим за попередній.

Потім вони потрапляють на друге небо — Меркурієве. Там знаходяться духи, які пройшли через чистилище. Поет чув «ніжні голоси окіл».

На третьому Венериному небі духи велелюбних. Вони всі рухаються, але залежно від доступного їм споглядання Бога. У Данте виникає запитання: чому діти рідко коли схожі на батьків? Отримує відповідь: кружіння світил впливає на людську природу, виконує своє призначення.

На четвертому небі — небі Сонця — були духи вчених: душа Фоми Аквінського, філософа й богослова, його вчителя Альберта Великого. Підкреслюється марнота земних турбот, порівнюється мудрість Соломона та Христа, неспроможність людей вивчати та розуміти Святе Письмо та міркувати про будь-чиє спасіння.

Знову Данте був охоплений звуками прекрасного співу. Чарівна Беатріче показала шлях на нове, п’яте небо, Марсове, на якому поет узрів духи військових у вигляді світного хреста. Освітилося багато чого, зрозумів марність шляхетного походження, проблеми чвар і розбрату, які тягнуть за собою злигодні вигнання. Пройшовши Марсове небо, поет помітив, як «Юпітер сріблом в розводах золотих засяв». На шостому небі Данте вислухав промову небесного орла про необхідність віри для спасіння, що жодна душа не потрапить у Рай, якщо не має віри в Христа. А віра без добрих християнських справ також є фальшивою.

На сьомому, Сатурновому, небі були духи споглядальників, які вирішують проблему призначення долі наперед. Поет з Беатріче почали розмову про те, що занепадають монастирі, а «люди в рясах — як в лантухах мука, що черв псував». Поки мандрівники говорили про земні гріхи та. суєту, потрапили вони на восьме, Зоряне небо. А Землю він побачив здалеку як «нікчемну крапку із морів та гір, геть сповнену всю дикощів пихатих». На Зоряному небі вони спостерігали тріумф Христа, оточеного «яскравим сяйвом дужним».

Потім почув прекрасний спів, то «оспівувалась пресвята Марія». Поетові там довелося давати відповідь Петрові — про віру:

Я вірю в три особи вічно сущі

І в сутність їх троїсту і одну;

про надію — апостолу Якову:

Надія,— я сказав,— ждання то певне

В прийдешнім слави; благосний вінець —

Їй ґрунт, як і життя безгрішне кревне.

Третій апостол — Іоанн запитав про любов:

Найвищого святого блага храм —

То альфа і омега книг, що втішив

Себе я ними, бо любов зрю там,

Тобто вся любов поета спрямована до Бога.

На дев’ятому, Кристалічному, небі Данте зіставляв небесну красу й земну потворність як символи духовного та матеріального світів. Зачарований був поет узгодженістю між системою небес і побудовою дев’яти кіл, гармонією небесної ієрархії. Беатріче продовжує розмову з поетом про занепад церкви, ницість священиків:

Христос апостолам не дав наказу:

«Ідіть і проповідуйте брехню»,—

До неї в них він виховав відразу.

Десяте, Палаюче небо було нематеріальне. Величезне яскраве світло лилося з усіх боків, то світло Божої любові, ласки, істини. Світло мало дивну будову, яка нагадувала досконалу троянду: у самому центрі був Бог, а на пелюстках були блаженні душі. Оточена троянда іскрами, які є літаючими ангелами.

Беатріче повернулося на своє місце — «на третю лаву у найвищім крузі», де були також Марія, Рахіль, Єва. Навпроти Марії знаходився Іоанн Хреститель, там також були Адам, Мойсей, апостол Іоанн.

Закінчується поема молитвою на честь великої вічної любові Бога, «Любов, що водить сонце й зорні стелі».

Данте Алигьери. Божественная комедия (аудиокнига)

Аудиокнига «Божественная комедия» — поэма Данте Алигьери, величайший шедевр итальянской средневековой литературы. Автор рассказывает в в ней о своём путешествии по загробному миру, детально расписывая устройство Ада, Чистилища и Рая, согласно представлениям своего времени об устройстве мира. Все описания — это встречи с умершими людьми, оказавшимися каждый на своём месте в итоге жизненного пути и совершённых на этом пути деяний. Среди них есть и те, с кем Данте был знаком лично, но большинство их них — конкретные исторические персонажи, населившие всемирную историю и оставшиеся в памяти людей благодаря своим поступкам. Их место в загробном мире стало и мерой оценки их жизни, и выражением морально-этической доктрины современного автору мира.

Но сказанное о «Божественной комедии» Данте — всего лишь один из множества штрихов к этому грандиозному произведению, только общая концепция сюжета. В действительности поэма многогранна и содержит в себе несколько пластов прочтения, глубина которых окончательно не постигнута и до сих пор. Так, например, при явной назидательности повествования её персонажи не выглядят схематичными, плоскими. Каждого из встреченных мучеников ада Данте стремится представить живым человеком, разрываемым противоречиями и страстями, совершающим свой роковой выбор в результате нешуточной внутренней борьбы. Стройная нумерологическая система поэмы, состоящей из 3 частей по 33 песни в каждой, плюс одна песнь вступительная, написанной строгими терцинами (строфами по 3 строки), символизирует триединство Бога и возраст Христа. Образы Ада, Чистилища и Рая, людей, населяющих их, животных, встречающихся в путешествии, их взаимоотношения и месторасположение в тексте как по отношению как друг к другу, так и к переплетениям сюжета — всё в «Божественной комедии» Данте не случайно, всё имеет тайные и явные смыслы, аллегорические знаки, велеречивые кодовые замки и ключи-намёки к ним. Есть здесь и политический подтекст, и схоластические диспуты, и философские размышления, тесно переплетённые с личными ударами судьбы Данте и его восприятием происходящего с ним самим, с его страной, с миром вообще.

Удивительна и захватывающа безбрежная фантазия Данте, творчески переработавшая безбрежную риторику католицизма, невероятна его способность систематизировать каждую мелочь в этой почти математически точной системе, заслуживает восхищения его новаторство и упорство, с которыми он решил поставленную перед собой грандиозную художественную задачу, наконец, бесспорен его талант рассказчика и художника, позволивший ему воплотить в жизнь свой замысел, художественное совершенство которого определило на столетия вперёд развитие не только итальянской, но и всей европейской литературы.

Одним словом, читать «Божественную Комедию» Данте необходимо обязательно, и делать это интересно. Но, как это ни грустно для многих, ленивых разумом читателей, сделать это непросто. Текст «Божественной комедии» сложен для восприятия, он требует не только соответствующего настроя, но и определённой духовной подготовки. И красота его будет наградой лишь тем, кто способен сделать над собой усилие. Один из способов решить эту проблему — не читать, а слушать Данте, в формате аудиокниги. Но и здесь свои особенности: «Божественная комедия» неоднократно и в разное время переводилась на русский язык талантливыми переводчиками. Хорошо известны переводы Д. Мина, Д. Минаева, О. Чюминой, В. Маранцмана, А. Илюшина и других. Но аудиокнига осознаётся на слух, поэтому перевод должен быть самым «лёгким» из всех возможных. Вряд ли кто-то будет спорить, что это — перевод Михаила Лозинского. Но проблема в том, что именно в этом переводе аудиокниг в мастерском исполнении пока что не записано. Предлагаемый слушателям вариант — компромиссный. Представленная здесь аудиокнига прочитана по переводу Лозинского качественно технически, но с точки зрения актёрского мастерства — весьма блёкло. Знатоки и ценители аудиокниг ругают это исполнение, но и у него есть свой плюс — исполнитель отстранён от текста Данте-Лозинсокго, не привнося в его звучание никакой личной окраски. Возможно, это поможет чутче воспринять написанное, не отвлекаясь на произнесённое — если правильно настроиться.

Бесплатно скачать аудиокнигу Данте Алигьери «Божественная комедия» можно на сайте Alphabook.Ru.

Автор аннотации: Игорь Якушко

Читает: Олег Фёдоров

Продолжительность: 14 ч. 05 мин.

Формат записи: mp3

Качество: 128 kbps

Объем: 1257 Мб.

Количество файлов: 198 mp3-файла

Послушать фрагмент аудиокниги онлайн (3 мин. 18 сек.):

Купить аудиокнигу в магазине:

На ozon.ru:

Купить аудиокнигу: Данте Алигьери. Божественная комедия (аудиокнига MP3 на 2 CD, читает Владимир Самойлов, на диске)

На labirint.ru:

Купить аудиокнигу: Данте Алигьери. Божественная комедия (2CDmp3, читает Самойлов В., на диске)

Скачать аудиокнигу:


Статьи по теме