Презентація Історія Дослідження Євразії

Презентація Історія Дослідження Євразії.rar
Закачек 1735
Средняя скорость 6996 Kb/s
Скачать

Презентація Історія Дослідження Євразії

Успейте воспользоваться скидками до 70% на курсы «Инфоурок»

Описание презентации по отдельным слайдам:

Найдовша річка світу. Найбагатоводніша річка світу. Яйцекладні ссавці. Найбільша пустеля світу. Найбільший острів світу. Найбільша низовина світу. Єдина держава на материку.

ТЕМА УРОКУ: Географічне положення . Дослідження та освоєння Євразії.

МЕТА УРОКУ: Сформувати загальне уявлення про географічне положення Євразії; Поглибити і систематизувати знання про етапи відкриття та освоєння материка; Удосконалити практичні уміння та навички працювати з тематичними картами атласу та контурними картами;

ПЛАН УРОКУ. Географічне положення Євразії. Відкриття та дослідження материка. Практична робота. Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів материка

Площа з островами — 53 млн. кв. км; 1/3 частини суходолу. ЄВРАЗІЯ Європа Азія

КРАЙНІ ТОЧКИ: Північна – мис Челюскін (п-ів Таймир); Південна – мис Піай ( п-ів Малакка); Східна – мис Дежньова ( п-ів Чукотський); Західна – мис Рока (п-ів Піренейський).

Дослідження Євразії Початок Х ст. – нормани освоїли північні райони Атлантики. Відкрили Ісландію. ХІ-ХІІІ ст. – дослідження Центральної і Східної Азії.

ХV – ХVІІ ст. – епоха Великих географічних відкриттів (Васко да Гама) – морський шлях до Індії. ХVІІІ ст. – дослідження північних районів материка (Вітус Берінг та Олексій Чириков)

Д. Лаптєв Ф. Врангель В. Арсеньєв М. Пржевальський.

Назвати найбільший за площею материк світу. Назвати океани, що омивають Євразію. Назвати море, що відокремлює Євразію від Африки.

Назвати крайню північну точку. Назвати крайню південну точку. Назвати крайню східну точку. Назвати крайню західну точку. Яка затока знаходиться на півдні материка?

ТЕМА :Географічне положення . Дослідження та освоєння Євразії . Практична робота.

МЕТА: сформувати в учнів загальне уявлення про географічне положення материка; поглибити і систематизувати знання про етапи відкриття та освоєння Євразії; удосконалити практичні вміння та навички працювати з картами атласу та контурними картами; розвивати пізнавальний інтерес до вивчення теми.

ОБЛАДНАННЯ: атласи, підручник, контурні карти, фізична карта світу.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Перелічить материки з якими ми познайомилися на попередніх уроках.

Скільки всього материків на планеті?

Що вам відомо про відкриття Америки?

Згадайте типовий план характеристики материка.

Для чого потрібно знати географічне положення материка?

ІІІ. Повідомлення тами і мети уроку.

  1. Географічне положення Південної Америки.
  2. Практична робота. Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів материка
  3. Відкриття і дослідження материка.

І V . Вивчення нового матеріалу.

  1. Розповідь вчителя ГП материка за планом з елементами роботи з фізичною картою атласу.

План характеристики ГП материка .

1. Розташування материка щодо екватора , найбільша його протяжність із півночі на південь.

2. Півкулі й географічні пояси в яких лежить материк.

3. Протяжність материка із заходу на схід; розташування щодо Гринвіцького меридіана.

4. Крайні точки материка.

5. Океани та моря , морські течії, що омивають материк.

6. Інші найближчі материки й шляхи сполучення з ними.

3. Практична робота

— ст.. 193 позначити на контурній карті основні географічні об’єкти материка.

3.Читання тексту підручника і обговорення прочитаного.

Дослідження та освоєння материка.

V . Закріплення вивченого матеріалу.

V І. Підсумок уроку.

Читання підсумку підручника

V ІІ. Домашнє завдання

Опрацювати текст параграфа 46, завдання ст. 193.

Скласти подорож « Навколо материка Євразія.»

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ МАТЕРИКА

Презентація по слайдам:

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ МАТЕРИКА

Заповнити таблицю ПІБ дослідника Що досліджував Роки дослідження

• Іменем яких братів-дослідників назване море в Північному Льодовитому океані? • На честь кого назване море в Тихому океані та протока, що сполучає цей океан з Північним Льодовитим? • На честь якого дослідника названо мис та півострів Євразії? • Під чиїм керівництвом проходило чотири експедиції в Центральну Азію? • В записках якого дослідження описується природа Індії? • Коли розпочалися основні наукові дослідження материка?

Домашнє завдання • Опрацювати відповідний текст у підручнику. • Підготувати повідомлення про окремі форми рельєфу материка.

Чтобы скачать материал, введите свой email, укажите, кто Вы, и нажмите кнопку

Нажимая кнопку, Вы соглашаетесь получать от нас email-рассылку

Если скачивание материала не началось, нажмите еще раз «Скачать материал».

Исследование Евразии

Исследования

Исторические. Исследования. Материка. Евразия.

Первые сведения о природе

Первые сведения о природе и народах Евразии для географической науке были получены в античное время. Учёные Древней Греции в своих трудах отразили известные в то время сведения об окружающих их страну землях. Торговля, расселения народа и воины расширял знания людей об окружающих их мире. Во время походов по долине Инда греки открыли много новых земель. Сопровождающий армии «штат учёных» составили описания новых местностей, собрали сведения по географии, ботаники, зоологии, этнографии. Исследования материка велись и из других центров цивилизации. Около 150 лет до н. эр. в бассейнах рек Хуанхе и Янцзы лежали земли древнего Китая.

Немало важно для географии сведений о природе и народах далёкой Азии были добыты итальянским путешественником Марко Поло. В конце XIII века он вместе с отцом и дядей — венецианскими купцами, совершил путешествие в Китай, где прожил около 17 лет. Марко Поло трудными и длинными караванными путями прошёл всю Центральную Азию, жил в Монголии и Китае. Несколько лет он служил при дворе монгольского хана, побывал во многих Китайских городах. На родину Поло вернулся морским путём, пересёк индийский океан.

Афанасий Никитин

Афанасий Никитин. Среди первых российских путешественников, побывавших в далёких странах, был смелый тверской купец Афанасий Никитин. Более 500 лет назад , в середине XV века, он совершил смелое путешествие в загадочную тогда Индию. Во время своих путешествий Афанасий Никитин посетил страны Передний Азии и через 200 лет после путешествий Марко Поло морем прошёл от Ормуза до Индостана. Почти три года (1471-1474 г.) провёл путешествие в Индии. Он жил среди индусов, проникаясь уважением к народу, знакомился с ремёслами, художественными памятниками. Записки Афанасия Никитина после его смерти были изданы под названием «Хождение за три моря».

Открытие морского пути в Индию

Значительным событием в накоплении сведений о Южной Азии было открытие морского пути в Индию. В 1497 году корабли Васко да Гамы вышли из Лиссабона и направились вокруг Африки в Индию. Юго-западный муссон в Индийском океане привёл корабли португальцев от восточных берегов Африки к гористым, покрытым пышной тропической растительностью берегам Индии. Это путешествие положило началу завоеванию Индии европейцами превращение её в колонию.

В последующие сто- летия территории евра- зии изучалась отважны-ми русскими землепро-ходцами, её берега, острова и полуострова исследовали морепла- ватели россии, франции, великобритании.

Пётр Петрович Семёнов – Тянь-Шанский

Пётр Петрович Семёнов – Тянь-Шанский. Центральную Азию и прилегающие к ней территории начали изучать сравнительно поздно, лишь в XIX веке. П. П. Семёнов совершил два путешествия по Тянь-Шаню. Результаты были поразительные. Он установил границы Тянь-Шаня – одной из главных горных систем Центральной Азии, открыл Хан-Тенгри, долгое время считавшийся самый высокой вершины Тянь-Шаня. Исследовав высокогорное озеро Иссык-Куль, П. П. Семёнов доказал, что оно бессточное. Впервые были установлены высотные пояса в горах Тянь-Шаня. Оказалось, что снеговая линия здесь расположена выше, чем в Альпах. В признание его научных заслуг П. П.Семёнов получил право называться Тян-Шанский. Именем П. П. Семёнова – Тян-Шанского названы горные хребты, отдельные вершины, ледник в Центральной Азии.

Николай Михайлович Пржевальский

Николай Михайлович Пржевальский. Имя Н. М. Пржевальского навсегда вошло в историю географических открытий и исследований. Он положил начало всестороннему изучению Центральной Азии. Им обследовано территория, по площади почти равная Австралии. Много трудностей пришлось преодолеть Н. М. Пржевальского и его спутникам – высокие горные хребты и сыпучие пески пустынь, жару и сильные холода… Географические результаты путешествий Пржевальского исключительно велики. Впервые нанесены на карту десятки изученных ранее хребтов в Восточном Тянь-Шане, описаны многие пустыни, истоки великих азиатских рек Хуанхе и Янцзы. Н. М. Пржевальский установил местоположение и описал природу блуждающего озера Лобнор. Он впервые описал новые виды животных, среди них – дикая лошадь Пржевальского, дикий азиатский верблюд, тибетский медведь и др. Во время переходов Пржевальский производил съёмку местности, вёл метеорологические наблюдения. Он совершил четыре путешествия в Центральную Азию и собрал богатую коллекцию горных пород и растений. Во время третьего путешествия в 1879 году он проникает на Тибет ,именно здесь был им открыт хребет семикилометровой высоты, который впоследствии был назван хребтом Пржевальского.

Семён Иванович Дежнёв

Семён Иванович Дежнёв. Семён Дежнёв всю свою жизнь посветил изучению Сибири. С отрядом казаков С. И. Дежнёв попадает в Якутск, и совершает длительные походы на реки Яну, Оймякон, Охоту, Колыму, плавал морем из устья Колымы до устья Лены. Но особенно его привлекало река Анадырь, где по слухам, можно было раздобыть много «рыбьего зуба» — так называли моржовые клыки.10 лет Дежнёв жил в остроге, основанном в устье Анадыря. С течением времени стало ясно, что именно он открыл пролив между Азией и Америкой, а восточный мыс Азии носит его имя.

Витус Беринг

Витус Беринг. Витус Беринг, датский мореплаватель, был приглашён на службу в российский флот Петром I. Экспедиция, которую возглавлял Беринг должна была проверить, соединяются ли между собой материки Азия и Америка. В 1725 году экспедиция покинула Петербург, и до Якутска отправилась на санях. Только осенью 1740г.в Охотске были спущены на воду два корабля, которые долгое время пробирались через неизвестное неспокойное море, названное в дальнейшем Беринговым.


Статьи по теме