Презентація Леся Українка Життя Поетеси

Презентація Леся Українка Життя Поетеси.rar
Закачек 3952
Средняя скорость 9942 Kb/s
Скачать

Презентація Леся Українка Життя Поетеси

Презентация была опубликована 3 года назад пользователемНаталия Скрипцова

Похожие презентации

Презентация 8 класса на тему: «Леся Українка «. Скачать бесплатно и без регистрации. — Транскрипт:

1 Презентація по темі Леся Українка Підготувала Учениця 8-А класу Гімназії 24 М.Севастополя Скріпцова Наталя

2 Ле́ся Украї́нка (справжнє ім’я: Лари́са Петрі́вна Ко́час-Кві́тка) українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Народилася Леся 25 лютого 1871 р. в Новгороді- Волинському у родині інтелігенів. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народных мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

3 Біографія. Проходження Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Кочас письменниця, яка творила під псевдонімом Олена, бала активною участницею жіночого руху, выдавала альманах «Перший вінок». Батько високоосвічений поміщик, який даже любив літературу і живопись.

4 У будинку Кочасів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечери і домашні концерты. Дядько Лесі (так її называли у сім’ї і це домашнє ім’я стало літературним псевдонімом) Михайло Драгоманов, був відомим ученым, громадським діячем, який перед еміграцією до Франції й Болгарії співпрацював із І. Франком. Йому належить одна з провідних ролей у формуванні племінниці згідно зі своїми соціалістичними переконаннями, ідеалами служіння батьківщині, які вона, на щастя, переросла, і допомагав їй як літературний критик і фольклорист.

5 Раннє дитинство Леся Українка та її брат Михайло (в сім’ї їх называли спільним ім’ям Мишелося) вчилися у приватных учителів. У 4 роки навчилася читати. У січні 1876 року О. П. Кочас з дітьми Михайлом і Ларисою приїхали до Києва, щоб попрощаться з М. П. Драгомановим перед йогой вимушеною еміграцією.«Пригадую, … я привезла своїх старших дітей Михася й Лесю до Києва; жили вони якийсь час у Михайла, щоб скількимога ближче спізнатися з дядькам і йогой родиною »

6 Літом того ж року О. П. Кочас разом з Лесею та Михайлом відпочивають в селі Жобориці. Тут Леся вперше почула розповіді матері про Мавку У 6 років Леся почала вчитися вишивати.«Леся зосереджена і даже вражлива. Багато часу присвячує вишиванню, могла навіть вишити батькові сорочку.

7 Дитинство У 1878 році батьки Лесі їдуть на всесвітню выставку в Париж, де зустрічалися з М. П. Драгомановим. У цей час доглядати дітей приїздить Олена Антонівна Кочас, сестра Лесиного батька. Дружба з «тіткою Єлею» залишила помітний слід в житті і творчості поетеси. 7 (19 листопада) листопада того ж року наказом міністерства внутрішніх справ П. А. Кочаса переведено на роботу до Луцька.

8 У березні 1879 Заарештовано Олену Антонівну Кочас, тітку Лесі; пізніше її выслано в Олонецьку губернію, а 1881 р. заслано до Сибіру на 5 років.Дізнавшись про це, Леся в кінці 1879 обо на початку 1880 року написала свою першу поезію — «Надія». 6 (18) січня Леся даже застудился, початок тяжкої хвороби.

9 Цього ж року О. П. Кочас повезла Михайла, Лесю, Ольгу до Києва для навчання під керівництвом приватных вчителів. Михайло й Леся почали вчитись за програмою чоловічої гімназії, там Леся бере уроки гри на фортепіано у дружины. На початку травня 1882 року Кочасі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання. А тим часом Леся з братом Михайлом живуть у Києві, вчаться у приватных вчителів, зокрема вивчають грецьку і латинську мови. Влітку 1883 року Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року профессор О. Рінек оперував ліву руку, видали в кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. 29 травня (10 червня) 1882 року народилась сестра Оксана, 22 серпня (2 вересня) брат Микола.

10 Юність Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка» Сердечна дружба єднає Ларису з її старшим братом Михайлом. За нерозлучність в сім’ї їх называли спільним ім’ям «Мишолосіє», пізніше Ларису перезвали в сім’ї на Лесю. Деякий час Лариса навчалася в школі Олександра Мурашка в Києві. З цього періоду залишилась одна картина намальована олійними фарбами. Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати.

11 Вона знала багато європейських мов, включающий і слов’янські мови (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську, що свідчило про її високий рівень інтелектуальний. Олена Петрівна виховувала її як сильно людину, яка не мала права до надмірного виявлення своїх почуттів. Про рівень її освіти может свідчити факт, що у 19- літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

12 Зрілість Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською.

13 Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Приязнь Лесі Українки і Ольги Кобилянської допомагає в розумінні Лесиного твору «Блакитна троянда» (1896).

14 Останні роки життя На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А вкінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де зокрема побывала у Севастополі, Алупці та Ялті. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. 21 серпня вони разом вирушають до Криму.

15 У цей час багато працює на літературній ниві. 5 травня 1907 було завершено драматичку поему «Айша та Мохаммед», 18 травня остаточно завершила поему «Кассандра», роботу над якою розпочала ще у травня надіслала до альманаху «З неволі» (Вологда) драматична поему «На руїнах». Видання признавалось для допомоги політичним засланцям.У вересні було написано поезію «За горою блискавиці», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла». Останні роки життя Л. Кочас-Квітки пройшли в подорожал на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драмы. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктовала проекты своєї так і ненаписаної драмы «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами. Померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

геніальна донька українського народу
Леся Українка —

Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися б така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов і відданість народові та батьківщині? Ні, другої такої на світі не було. Леся – неповторна!
Л.Смілянський

В старому Новограді на Волині
Старесенький будиночок стоїть …
25 лютого 1871
Тут вона вперше побачила життя, сонце, почула рідне слово.
Тут її душі вперше народилося ще не назване тоді почуття безмежної любові до батьківщини.
Звідси Леся пішла у широкий світ.
Звягель

Мати, відома письменниця Олена Пчілка, займалася вихованням дітей (їх у сім’ї було шестеро. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою).

Лариса Косач з братом Михайлом Фото 1880 – 1881 р р.
Лариса була жвавою і допитлтивою дівчинкою.
У 4 роки добре читала, у 5 років написала листа своєму дядькові
М. Драгоманову. Найбільше гралася із братом Михайлом, їх навіть називали одним ім’ям – «Мишолосія».

Леся Українка.
Фото 1888 р.
У 13 років появився перший друкований вірш “Конвалія”. Передбачлива мати відсилаючи вірші до друку підписувала їх псевдонімом
“Леся Українка”.
Олена Пчілка назавжди поєднала долю дочки з долею України.

Я пам’ятаю Лесю Українку, живу, тривожну, молоду…

Леся Українка з братом Михайлом. Фото 1890-х р.
Леся з дитинства була старанною і здібною. Знала понад десять іноземних мов, любила музику і грала на фортепіано, проявляла інтерес до малювання.

Оксана Старицька, Ольга Косач, Леся Українка.
Фото 1896 р.
Під час Водохреща в Луцьку дівчина так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді…
Спочатку боліла рука, потім нога. Діагноз – туберкульоз кісток, а потім і легень, нирок.
Ще в дитинстві засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятись.

Леся Українка.
Фото 1896 р.
Леся не вчилась у жодній школі, а все здобувала самотужки. Іноді цілий місяць приходилось лежати в гіпсі, в “липучих кайданах”, як казала вона сама.

Леся Українка в Криму.
Фото 1897 р.
Часто доводилось їздити на лікування в Крим, на Кавказ.
Перша подорож до Одеси відбулася, коли Лесі було
17 років.

«Щоб не плакать, я сміялась. «
Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» — мене питали, Але я не признавалась — Я була малою горда, — Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, —
Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись.

Колодяжне.“Білий будинок” Косачів
Колодяжне
Лісове озеро на Волині
Луцький замок
Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім’я Косачів, — це ті місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. Ці місця дали їй найголовніше — відчуття батьківщини, народу, його традицій і віри. Усе життя, як дорогоцінний скарб, збирала Леся твори народної поезії. Тут вона згодом стала вірним творчим побратимом своєму чоловікові — Климентові Васильовичу Квітці, талановитому музикознавцю.

Не жаль мені, що я тебе кохаю,Та в нас дороги різно розійшлись.Ні, не кажи, що зійдуться колись!Не зійдуться, мій друже, я те знаю.
Моє кохання – то для тебе згуба:Ти наче дуб високий та міцний,Я ж наче плющ похилий та смутний, –Плюща обійми гублять силу дуба.
Та без притулку плющ зелений в’яне,Я не зав’яну, я знайду руїни,Я одягну обдерті, вбогі стіни,Зелений плющ оздобою їм стане.
В країну смутку вітерець прилинеІ принесе мені луну розмовиВід мого дуба любого з діброви, –І спогад любих літ повік не згине.

Коли дивлюсь глибоко в любі очі,в душі цвітуть якісь квітки урочі,в душі квітки і зорі золотії,а на устах слова, але не тії,усе не ті, що мріються мені,коли вночі лежу я у півсні.Либонь, тих слів немає в жодній мові,та цілий світ живе у кожнім слові,і плачу я й сміюсь, тремчу і млію,та вголос слів тих вимовить не вмію…

Леся Українка як особистість

Крим
«Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах…”Леся Українка
У 1894 році родина поетеси оселяється в Києві. Серед людей, з якими Леся Українка постійно спілкується, — Микола Лисенко, Михайло Старицький, інші видатні представники української інтелігенції. Добрі взаємини склалися і підтримувалися з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським. У 1899 році поетеса вперше зустрічається з Ольгою Кобилянською, дружба з якою матиме вплив на творчість обох письменниць. Особливого, життєдайного значення для життя та творчості Лесі Українки набуло спілкування з Сергієм Мержинським, з яким вона познайомилася в Криму під час чергового лікування. Поетеса переймається соціал-демократичними ідеями, що й призвело до її арешту в січні 1907 року.

Мінськ. 1900-1901рр.
«Одержима»
“Твоi листи завжди пахнуть зiв’ялими трояндами…”

*** Не бійся мріяти
*** Не бійся мріяти .
Можливо не все стане реальністю,але яке ж чудове і кольорове.Не страшно , що часто
називаємо їх казками,адже ми всі родом з дитинства. розпещені колисанками ***
Хотіла б я піснею статиУ сюю хвилину ясну,Щоб вільно по світі літати,Щоб вітер розносив луну.Щоб геть аж під яснії зоріПолинути співом дзвінким,Упасти на хвилі прозорі,Буяти над морем хибким.Лунали б тоді мої мріїІ щастя моє таємне,Ясніші, ніж зорі яснії,Гучніші, ніж море гучне.

Чернівці.1902
Львів.1899
Львів. 1893
У творчiй лабораторії поетеси

Леся Українка
Лісова пісня
Наслухавшись чарівних розповідей про русалок.

Цікаво знати…
«Лісова пісня» Леся Украинка
Книга отпечатана на бумаге Munken Print Cream (Швеция). Переплет выполнен из высококачественной итальянской натуральной кожи. Корешок кругленный. Обрез тонированный торшонированный. Форзац из мраморной бумаги. Ляссе. Книга вложена в футляр, обклеенный фактурной бумагой с рисунком под цвет форзаца. Издание содержит множество цветных иллюстраций.Формат 170х250 мм 224 страницы
Бузок сорту Леся Українка

На шлях я вийшла ранньою весною
Видання, в яких друкувалися ранні твори Лесі Українки

30-літня війна з туберкульозом гнала її світами
Крим
Австрія
Німеччина
Болгарія
Кавказ
Італія
Египет

Світила зірка та й за гору сіла…
1913
м. Сурамi

Світила зірка та й за гору сіла…
1913
м. Сурамi

Джерела
Українка Леся. Твори. – К. : Дніпро, 2000. – 632 с.
Українка Леся. Горить моє серце./Передмова Т.Сергійчука. — К. : ВАТ “Видавництво “Київська правда”, 2004. — с. 464.
Українка Леся. Оргія: Драматичні поеми. — К. : Видавництво С.Павличко “Основи”, 2001. — 772 с.
Співачки зорі провідної: Леся Українка, Марія Конопницька: Вірші / Упоряд. та пер. Я. Павлюк. — К. : Головспеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2002. — 184 с. : портр. — (Джерела духовності). — Пол., укр.
Українка Леся. Одержима: Вибрані драми / Упоряд. В. Агеєва. — К. : Факт, 2008. — 416 с.
Леся Українка і сучасність: Зб. наук. праць – Т. 2 – Луцьк, 2005. – 598с.
Леся Українка: доба і творчість: зб. наук. пр. і матеріалів: у 3 т. / Упорядник Н. Г. Сташенко. – Луцьк: Водин. нац. ун.-т ім. Лесі Українки, 2009. – Т. 1. – 324 с.
Скупейко Л.І. Міфопоетика “Лісової пісні” Лесі Українки. — К.: Фенікс, 2006. – 416 с.
Мірошниченко Лариса. Над рукописами Лесі Українки: Нариси з психології творчості та текстології. – Київ, 2001 – 263.
Скоклюк Степан. Нечімле. – Луцьк : Надстир’я, 2004.

Народні мелодії з голосу Лесі Українки записав і упорядив Климент Квітка.
Піснею народною натхнені (Творча співпраця Лесі Українки та Климента Квітки): Матеріали. Статті. Дослідження – Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2006- 144 с.
Костенко Анатоль. Леся Українка / Упоряд. В. П. Сичевський: — К: А.С.К., 2006. — 512 с. — (Життя видатних людей).
Кармазіна Марія. Леся Українка. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 416 с.; іл.
Огнєва Олена. Східні стежини Лесі Українки (Статті та матеріали).- Луцьк: Волинська книга. 2007.- 236с.
Забужко О. Українка в конфлікті міфології. — К.: Факт, 2007. — 640 с. з іл.
Леся Українка та родина Косачів в екслібрисі. — І серпня 2003 р. с.Колодяжне, Волинська область.
13 . Колодяженські пісні з рукописного зошита в записах Лесі Українки і Ольги Косач.- Луцьк, 2006.-154с.
Гоян Я. П. «Милий, ти душу дав мені…»: Про «Лісову пісню» Лесі Українки: Есе.— К.: Веселка, 2006.—55 с.— (Урок л-ри).
Чіп Наталя, Веремєєва Ірина. Леся Українка. Сюжети з життя: Фотокнига. -ТОВ “Спалах”, 2001.

Олена Пчілка і родина Косачів в історії інтелектуальної еліти України та Волині: Наук. зб.- Луцьк. 2009.
Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури: Наук. зб. – Луцьк. 2009.
Гоць П. Н. Дорога до Лесі: Поезії / Ред. aкад. О. Семкович; фотоіл. та худ. оформ. авт. книги. — Ковель, 2004. — 144 с. з іл.
Мґр. Павлина Андрійчук-Данчук. НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ В ДРАМАТИЧНІЙ ПОЕМІ «БОЯРИНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ. – Джерзі Ситі, Ню Джерзі • 2007.
Родина Косачів і Волиняни. О.Ф. Ошуркевич – записи, впорядкув; вступна стаття і примітки. Рецензент доктор філологічних наук О. О. Рисак.- 2002.

Презентація по слайдам:

Життєві дороги Лесі Українки (1871-1913)

Хто вам сказав,що я слабка, Що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука Чи пісня й думка кволі? Леся Українка

Люди,як зорі,полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь,особливо люди талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси,образ ніжний і чистий.

Леся з мамою Оленою Пчілкою Леся Українка(Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого у Новограді-Волинському. Мати і батько походили з дворянських родів. Кожен з них був особистістю непересічною,яскраво обдарованою. Батько Лесі Леся

Леся з сестрами Леся з братом Михайлом Росла і виховувалась у великій родині- мала трьох сестер і двох братів. Читати почала в 4 роки. Леся за допомогою гувернантки і матері вивчила німецьку,французьку,російсь-ку мови, а згодом — ще 9 іноземних мов.

Вчилася гри на фортепіано. Але хвороба(туберкульоз кісток) змусила прервати це захоплення. Проте музики зовсім не полишила. А глибоке її розуміння,відчуття мелодії відлунюються у багатьох творах: “Сім струн”, ”Мелодії”, ”Ритми”, “Пісні про волю” “Лісова пісня”, ”До мого фортепіано”. Рояль Лесі в Ялті

Терплячість,самостійність,витримка, справді були потрібні Лесі в період 30-літньої війни з хворобою. “Щоб не плакать,я сміялась”,-скаже вона в одному з віршів. А чи легко це було — тамувати нелюдський біль? Та вона не хотіла, щоб страждали через неї інші ,тому,зціпивши зуби, мовчала.

Сергій Мержинський Ще один штрих до характеру поетеси- це її стосунки з Мержинським.На таку любов здатна лише людина шляхетної душі і глибоких почувань. Сергій не кохав Лесю,але саме вона поїхала у Мінськ до приреченого хворого,коли всі залишили його.Поїхала, навіть переступивши через заборону матері.

У ніч смерті коханого Вона створила драму “Одержима” і тому,як напише згодом,пережила цей немилосердний удар долі. Ця сторінка життя відкрила нам жінку люблячу,сильну духом,саможертовну і героїчну.

Біль утрати Леся пробує угамувати мандрівкою на Буковину. Враження від цієї подорожі знайшли відгомін у творах письменниці. Вона пише твори різних жанрів: драматичні поеми “Кассандра”, “Бояриня”,драма”Камінний господар”,етюди та ін. Автограф

У 1907 році Леся вийшла заміж за відомого музикознавця-фольклориста Климентія Квітку. Разом з чоловіком збирала і записувала фольклор. Мандрівниця не з власної волі Леся Українка побувала в Криму. Італії,Єгипті,Грузії Климент Квітка Автограф

Останні роки Л.Косач-Квітки пройшли в подорожах. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. Їй письменниця продиктувала проект своєї так і ненаписаної драми ”На берегах Александрії” 1913 рік

Життя Лесі Українки обірвалося 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі. Їй було 42 роки. Поховано велику поетесу в Києві на Байковому кладовищі. Могила Лесі Українки

Вшанування пам’яті поетеси Пам’ятник у США Пам’ятник у Канаді Пам’ятник у Новограді-Волинському Київ Маріїнський парк Київ Львів


Статьи по теме