Презентація Василь Стефаник Біографія

Презентація Василь Стефаник Біографія.rar
Закачек 2009
Средняя скорость 7116 Kb/s
Скачать

Презентація Василь Стефаник Біографія

— се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом.
Василь Стефаник
Підготувала
Учениця 10 класу
Мирненської ЗОШ
І-ІІІ ступенів
Котелюх Ірина

Стефа́ник Васи́ль Семе́нович (14 травня 1871- 7 грудня 1936) — український письменник, видатний майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик.

Біографія
Народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. У 1880 р. батько віддав його до другого класу початкової школи в Снятині.

Освіта
Навчався у Снятинській міській школі, потім у польських гімназіях у Коломиї та Дрогобича. По закінченні Дрогобицької гімназії вступив до медичного факультету Краківського Університету (1892).

Багато працюючи над своєю загальною освітою і, знайомлячись з сучасною йому західно-європейською літературою, Стефаник поступово втрачав зацікавлення медициною і зрештою у 1900 покинув університет.

Подальші роки
1898р.- перебуває в Тернополі на Маланчиному вечорі в будинку тов-ва «Українська бесіда», де виступає з промовою. Приїжджає сюди в 1900, 1901, 1903 рр. 1900 — повертається в Галичину. Починає громадську діяльність: засновує читальні «Просвіти». 1904 р. — одружився на дочці священика Ользі Гаморак (дружина померла в лютому 1914 р.), оселився в с. Стецеві на господарстві тестя К. Гаморака.

Літературна діяльність
Перші літературні спроби Стефаника припадають на роки навчання в гімназії; 1897 в чернівецькій газеті «Праця», яку видавав Будзиновський В.Т., надруковано кілька його новел з життя покутського села. 1903 — Стефаник поїхав у Полтаву на відкриття пам’ятника І. Котляревському і зустрівся там з Лесею Українкою, О. Пчілкою, М. Коцюбинським, М. Старицьким, Г. Хоткевичем та іншими, вони привітали його як одного з видатних діячів української літератури. У 1916 Стефаник повертається до літературної творчості.

Уже в перших збірках новел повнотою виявився великий літературний талант Стефаника, не зазнавши в дальшому істотних змін. Більшість цінувальників його творчості називали його, як висловився М. Черемшина, «поетом мужицької розпуки». Справді, Стефаник, досконало знаючи, чим жило покутське село, з великою художньою силою відтворив і нужденне його життя, і прив’язання селянина до землі, якої у важких психічних муках часто доводилося йому позбуватися.

Увічнення пам’яті
Ім’я Василя Стефаника носять:
Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам.
Прикарпатський національний університет
Національна бібліотека у Львові
Публічна бібліотека у Києві
Вулиця у Львові
Вулиця у Коломиї
Вулиця у Стрию
Снятинська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В. Стефаника у м. Снятині в якій колись і навчався.

Василеві Стефанику споруджено:пам’ятник у Львові на вулиці Стефаника перед входом у Національну бібліотеку імені Стефаникапам’ятник в Івано-Франківську у подвір’ї Прикарпатського університету на вулиці ШевченкаПро письменника знято фільм «Василь Стефаник» (1971, веде М. Костогриз).

(Пам’ятник Стефанику у Львовіна вулиці Стефаника перед входом у Національну бібліотеку імені Стефаника)

(Пам’ятник Василеві Стефанику в Івано-Франківську)

Презентація по слайдам:

(1871-1936) Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Василь Стефаник

Основні події життя В.Стефаника Дата Події 14 травня 1871 Народився ус.РусовіСвятинськогоповіту наСтаніславщині(ниніІвано-Франківщина) у заможній селянській родині. 1878-1883 Навчався у початковій школі в с.Русові, у другому класіСнятинськоїшколи 1883-1892 Навчається у Коломийській польській чоловічій гімназії, прилучається до просвітительської роботи; здружився з Лесем Мартовичем 1890-1892 Виключений з гімназії“заполітику”. Сьомий і восьмий клас закінчує у Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком. Стає членом радикальної партії, створеної І.Франком та М.Павликом, бере участь у написанні її програми.

Хата, в якій народився В.Стефаник.

школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник. школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник. школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник. Школа в селі Русові, де навчався Василь Стефаник.

1892-1904 Навчається на медичному факультетіЯгеллонськогоуніверситету в Кракові, вступає в студентське товариство“Академічнагромада”; починає писати. На шевченківському вечорі в Кракові знайомиться з родиноюМорачевських 1897 Опубліковано в газеті перші новели В.Стефаника 1898-1999 Літературно-науковий вісник надрукував новели 1900 -1901 Помирає мати, батько одружується вдруге, В.Стефаник пориває з батьком і більше не навідується вРусів. Залишає університет. Виходить збірка новел“Синякнижечка”,“Каміннийхрест”,“Дорога.Новели”. 1902 Помирають рідні, сам В.Стефаник важко хворіє. 1904-1906 Одружується з ОльгоюГаморак, живе з дружиною і синами у с.Стецеві. Виходить четверта збірка“Моєслово”.

Титульна сторінка до збірки новел “ Синя книжечка ”

1908 — 1910 Селяни обирають послом від радикальної партії до австрійського парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян. У Коломиї надрукована збірка“Українськановела”. 1914-1917 Новелою“Дівочапригода”розпочинається другий період творчості. Повертається у ріднийРусів. 1919 На чолі великої галицької делегації їздив до Києва на церемонію Злуки УНР із ЗНР 1924-1926 Виходять збірки“Кленовілисточки”,“Оповідання”,“Лесевафамілія“Земля”; громадськість відзначила 55-річчя з дня народження В.Стефаника, відбувся літературний вечір з нагоди 25-річчя літературної діяльності. 1928 Уряд Радянської України призначив В.Стефаникупожиттєвупенсію в розмірі 150 крб. на місяць.

У 1926-1927 роках широко відзначалося 30-річчя літературної діяльності Стефаника. Ім’я письменника стає широко знаним у світі. Його втори перекладаються багатьма мовами. Одного разу, розповідають, Василь Стефаник з цікавістю і подивом запитав письменника Гната Хоткевича, автора великих прозових творів: — Я не розумію, як ви можете так багато і так легко писати? Хоткевич відповів: — Бачите, така вже несправедливість на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказати, що ви маєте талант, а мені треба – цілу книжку. У цій іскорці гумору є глибока і влучна характеристика одного з найславніших майстрів української літератури Василя Семеновича Стефаника.

В.Стефаник, Леся Українка, О.Кобилянська. Худ. П.Сахро.

Презентация была опубликована 2 года назад пользователемЭдуард Тимук

Похожие презентации

Презентация на тему: » ВАСИЛЬ С СС СЕМЕНОВИЧ СТЕФАНИК. Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871 р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області)» — Транскрипт:

1 ВАСИЛЬ С СС СЕМЕНОВИЧ СТЕФАНИК

2 Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. 1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два оповідання: Нечитальник (1888) та Лумера (1889). У 1890р. Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв’язки.

3 Після закінчення гімназії (1892) Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною вийшло діло без пуття. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців Академічна громада. Більшість студентів, які належали до нього, тягнулися до радикальної партії. До них приєднався і Стефаник. У студентські роки він особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з польськими письменниками. Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою діяльність як публіцист.

4 Після опублікування в 1890р. першої статті Жолудки наших робітних людей і читальні він у рр. пише і друкує в органах радикальної партії Народ, Хлібороб, Громадський голос та Літературно-науковому віснику ряд статей: Віче хлопів мазурських у Кракові, Мазурське віче у Ржешові, Мужики і вистава, Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza, Книжка за мужицький харч, Молоді попи, Для дітей, Поети і інтелігенція рр. час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов’язувалося з модерністичною абстрактно- символічною поетикою.

5 1897 рр. він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком З осені. Та підготовлена книжка не зацікавила видавців, і письменник знищив рукопис. Кілька поезій у прозі, що лишилися в архівах друзів Стефаника, були опубліковані вже після його смерті (Амбіції, Чарівник, Ользі присвячую, У воздухах плавають ліси, Городчик до бога ридав, Вночі та ін.). 1897р. у чернівецькій газеті Праця побачили світ перші реалістичні новели Стефаника Виводили з села, Лист, Побожна, В корчмі, Стратився, Синя книжечка, Сама-саміська, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. Проте не всі відразу зрозуміли і сприйняли нову оригінальну манеру Стефаника.

6 Коли невдовзі письменник надіслав нові новели Вечірня година, З міста йдучи, Засідання в Літературно-науковий вісник, то у відповідь дістав лист-пораду, зміст якого зводився по суті до невизнання манери Стефаника. Це й викликало появу листа Стефаника від 11 березня 1898р. до Літературно-наукового вісника, адресованого фактично О. Маковею. Він являє собою своєрідне літературне кредо Стефаника, його справді новаторську ідейно-естетичну програму. Перша збірка новел Синя книжечка, яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор Синьої книжечки звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства.

7 Новели Катруся і Новина належать до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Вони стоять поряд з такими пізнішими його шедеврами, як Кленові листки, Діточа пригода, Мати та ін. Майстерно змальовано в цих творах трагічні людські долі. Героїчний склад художнього мислення Бетховена, невід’ємною ознакою якого є вражаюча масштабність почуттів, думок, картин, можна впізнати в окремих новелах Стефаника (Сини, Марія). У листі до редакції Плужанина від 1 серпня 1927р. Стефаник, заперечуючи трактування його як поета загибаючого села, зазначав: Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта це література.

8 У 1900р. вийшла друга збірка Стефаника Камінний хрест, яку також було сприйнято як визначну літературну подію. Для другої збірки Стефаника характерне посилення громадянського пафосу (завдяки таким творам, як Камінний хрест, Засідання, Лист, Підпис). У другій збірці головне місце займає тема, що хвилювала письменника протягом усього творчого життя, одинока старість, трагедія зайвих ротів у бідних селянських родинах. Цій темі цілком присвячені твори із Синьої книжечки (Сама- саміська, Ангел, Осінь, Школа), новели зі збірок Камінний хрест (Святий вечір, Діти), Дорога (Сніп, Вістуни, Озимина). Цікавить Стефаника вона й у другий період творчості, хоч уже в іншому плані (Сини, Дід Гриць, Роса, Межа).

9 1901р. вийшла в світ третя збірка новел Стефаника Дорога, яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. Це наявне у своєрідній поетичній біографії Стефаника Дорога та роком раніше написаній ліричній сповіді Confiteor, що в переробленому вигляді була надрукована під назвою Моє слово. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану (Давнина, Вістуни, Май, Сон, Озимина, Злодій, Палій, Кленові листки, Похорон). Тема матері і дитини, жертовності материнської, батьківської любові з’являється в Стефаника у життєвому переплетінні з іншими темами ще в збірці Синя книжечка (Мамин синок, Катруся, Новина). Наявна вона й у збірці Камінний хрест. У Літературно-науковому віснику за 1900р. український читач відкрив для себе Стефаникову новелу Кленові листки, яка стала окрасою збірки Дорога.

10 1905р. вийшла в світ четверта збірка письменника Моє слово. В ній уперше була надрукована новела Суд, яка завершує перший період творчості Стефаника. У пору імперіалістичної війни і великих соціальних потрясінь, розпаду Австро-Угорської імперії і народження Радянської країни Стефаник знову береться за перо новеліста. Почався другий період його творчості, не такий інтенсивний, як перший, але з чималими здобутками. Хронологічним початком цього періоду можна вважати новелу Діточа пригода (написана восени 1916р., а опублікована на початку 1917р.). 1916р. Стефаник пише новелу Марія, яку присвячує пам’яті Франка. За Марією письменник публікує шість новел, які разом із двома названими творами другого періоду (Діточа пригода і Марія) склали п’яту збірку Вона земля, видану 1926р. У рр. Стефаник опублікував ще більше десяти новел.

11 В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як Нитка, Браття, Серце, Вовчиця, Слава йсу, Людмила, Каменярі. У роки перебування Західної України під владою Польщі Стефаник жив майже безвиїзне в с. Русів, де й писав останні твори у вільну від хліборобської праці хвилину. До самої смерті не полишало Стефаника бажання сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще. І на його долю випало найбільше для художника щастя він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.1936р Василь стефаник покидаэє цей світ


Статьи по теме