Щербак Зоологія Безхребетних книга 2

Щербак Зоологія Безхребетних книга 2.rar
Закачек 3607
Средняя скорость 4584 Kb/s
Скачать

Щербак Зоологія Безхребетних книга 2

Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено

Р е ц е н з е н т и :

д-р біол. наук, проф. В. П. Шарпило, д-р біол. наук, проф. В. М. Бровзій

Головна редакція літератури з природничих і технічних наук Редактор С. А. Коломієць

Щербак Галина Йосипівна, Царичкова Діана Борисівна, Beputx Юрій Григорович

3: o ! i y i i H — i i o p l i o r ‘ j j 4 i

( P o ! y l i y i . i c : i f . p l i o i c — a )

Б А Г А Т О К Л І Т И Н Н І

«‘ о : д і л Первинні

Тип Губки, або Периферії (Sporigia. ri’Jc

P o r i f e r a )

Клас Скляні, або Шестипроменеві губки ‘Hyalospongiae, або

Тип Кишковопорожнинні- (Cnidaria, або

Підклас Альціопарії, або Восьмипроменеві корали (Аісуо-

Трематоди, або Дигенетичні присисні .(Trematoda,

Клас Скреблянки, або Колючоголові (Acanthocephala)

У пропонованому виданні відобрлжено с у ч а с — ний рівень знань про безхребетних тіюрнп, що населяють нашу планету. Т р а д и ц і й н і с и с т е м а т и ч н і та морфологічні відомості у п і д р у ч н и к у викладено з урахуванням нового конилмітуа’.’іьноіи п і д х о д у до системи багатьох таксонів різпп.х рингів . Матеріал доповнено сучасними даними про п о ш и р е н н я , спосіб життя, поведінку та фізіологічні особливості

У підручнику описано р і в н і організації безхребетних тварин, по:;а:иіпо у и і к п . і і м і і с т г і кожної їх групи. На прикладі безхребетних розглянуто ряд загальнобіологічних явищ, зокрема, ядерні цикли, типи симетрії, способи размножспмя та форми сим-

Підручник складається ;; трьох книг . У п г р п ш і описані Найпростіші та 13 индіїз Б а г а т о к л і т и і п п і к (Пластинчасті, Губки, Диціємідн, Рсцептакуліти, Ортонектиди, Кишковопорожнинні, Ребро п л а н і І, Плоскі черви, Немертшш, Коловертки, С к р е б л я н — ки, Первиннопорожнчнні та Головохоботні), в д р у — гій— переважно Кільчасті черви тп Членистоногі, в третій — Молюски, Голкошкірі, Погопофорн ії

деякі інші групи.

Автори висловлюють щиру подяку доктору біо — логічних наук В. П. Шарпило та доценту Г. Г. Ко ноненку за цінні поради, надані під час иідготоп

.•‘ Безхребетні тварини, є складовою біосфери, їх разом . із хребетними тваринами вивчає наука зоологія (від грсц. zoon— тварина та logos — учення). Поділ зоології на два великі розділи — Зоологію безхребетних і Зоологію хре-

бетних зумовлений численністю та різноманітністю представників тваринного світу, ступенем вивченості окремих груп і специфічністю методик їх дослідження.

Кількість видів відомих хребетних тварин (майже 45 тис.) до.сить, близька ‘до реальної, хоча нині завершується інвентаризація лише двох груп — птахів і ссавців. На ^сьогодні’ на Землі налічується п’ять-вісім мільйонів видів безхребетних, із яких описано т і л ь к и півтора мільйо — на. До початку X I X ст. було описано близько 50 тис. видів хребетних і безхребетних тварин,а протягом XIX ст. і у першій половині XX ст. стали відомі вже майж,- пізтора мільйона видів безхребетних. Темпи описання . різ-

них груп безхребетних і нині залишаються досить високими.

Накопичення знань про тварин почалося дуже.давно, проте формування зоології як науки стало можливим лише після появи праць засновника сучасної систематики К. Ліннея (1707—1778), Ідо розробив бінарну номепкл; ту-‘ ру тварин у праці .«Systema naturae» (17.58). За цією номенклатурою кожний вид має власну назву, що пишеться латинською мовоюІі складається з двох слів — перше (з великої •літерч) —це назва^роду, друге (з малої літери) — видовий «епітет. Крім того,’ К. Лінней розробив ієрархію таксонів, зокрема таких, як клас, ряд, рідj вид. Потім -Ж. Кюв’є (1769—1832) увів поняття «тип» як вищий таксон, y якому об’єднуються класи тварин, що мають однаковий план будови. Пізніше ієрархію було .доповнено ще -однією категорією-—родиною. Ці п’ять; категорій — тип, клас, ряд,;., родин а та .вид є обов’язковими систематичними категоріями,- під ‘ які підпадає .будь-який іоргаьізм, решта— наприклад триби та всі’таксони з- префіксами над-,- підтощо — є допоміжними й використовуються переваж-

Ію ч систематиці великих груп тварин. Обов’язкові та допомі;«и.і категорії наведено на прикладі хатньої мухи

Тип Arhtropoda (Членистоногі) Підтип Tracheata (Трахейнодишні) Надклас Hexapoda (Шестиногі) Клас Irtsecta (Комахи)

Підклас Pterygota (Крилаті комахи)’ Надряд Mecopteroidea (Мекоптероїдні) Ряд Diptera (Двокрилі)

Підряд Brachycera (Коротковусі) Родина Muscidae (Справжні мухи) Рід Musca (Муха)

Вид Musca domestica (Муха хатня)

У різних підручниках і посібниках типи часто об’єднують в надтипи, підрозділи, розділи тощо. Ці групи не мають таксономічного статусу й встановлюються для того, щоб показати подібність планів будови або історичну спорідненість різних типів у розумінні авторів цих видань.

Накопичення знань про тварин зумовило диференціацію, зоології на ряд окремих н-аук за об’єктами дослідження (наприклад, ентомологія вивчає ^омах, малакологія — молюсків, протозоологія — н а й п р о с т і ш и х гельмінтологія — паразитичних червів тощо) та з і предметом дослідженим (морфологія тварин вивчає їх внутрішнюІі зовнішню будову, фізіологія— функції окремих органів і організму в цілому, філогенія — конкретні шляхи еволюції окремих груп тварин та їхні родинні зв’язки, зоогеографія — розподіл тварин на суходолі тай гідросфері тощо).

Історію тваринного світу вивчає палеозоологія — наука про викопних тварин. Палеонтологічні відомості є дуже важливими для вивчення тварин, що нині населяють

.»Землю. На рис. ! наведено ери та періоди розвитку Землі й

показано, в який час імовірно з’явилися ті чи інші групи тварин. Слід зазначити, що більш-менш вірогідний літопис тваринного світу починається не з перших етапів його’ розвитку (протерозойська ера), коли, крім найпростіших, існували й деякі багатоклітинні, а з кембрійського періоду палеозойської ери, коли виникли всі відомі нині типи тварин, зокрема й вимерлі.

Система тваринного царства, що базується на результатах дослідження всіх зоологічних наук, є підсумком до-

. » сягнень науки в певний період історії та показником рів- •г.ня розвитку зоології.

»;-. ‘ •’,•’•;У запропонованій у підручнику системі безхребетних

;-.тварин розглянуто типи, що об’єднуються в два підцарст-

— ва: Найпростіші (Prolozoa) та Багатоклітинні (Metazoa).

Типи виділяються .ч;І ф у н д а м е н т а л ь н и м и о п і н к а м и , я к і здебільшого не є специфічними для кожного окремого типу, а характерні для різних т и п і в у певній комбінації. До


Статьи по теме